ЕМАЛЬ — франц. См. ЭМАЛЬ. Эмаль, франц. email, древнефранц. esmail, esmal, пров. esmaut, итал. smalto, средневеков. лат. smaltum, от нем. schmelzen, топить. Финифть. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением… … Словарь иностранных слов русского языка
емаль — ЕМАЛЬ, ЕМАЛЬИРОВАТЬ См. Эмаль, Эмальировать … Исторический словарь галлицизмов русского языка
емаль — 1 іменник жіночого роду покриття виробів емаль 2 іменник жіночого роду художні вироби віживається переважно у множині емаль 3 іменник жіночого роду тканина зуба … Орфографічний словник української мови
емаль — малі, ж. Св. Див. емалія … Словник лемківскої говірки
глейта — емаль на кухонній металічній посуді … Лемківський Словничок
емалевий — а, е. Прикм. до емаль 1). || Зробл. з емалі; покритий, прикрашений емаллю. •• Ема/леві фа/рби фарби, які при висиханні утворюють твердий глянсуватий шар, схожий на емаль … Український тлумачний словник
эмаль — и, м. émail m. 1. Непрозрачная стекловидная масса, служащая для покрытия металлических предметов с целью предохранения их от окисления; глазурь для покрытия художественных изделий. БАС 1. Финифть; полива, мурава по металу; стеклянистая цветная… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
адамантобласти — ів, мн. (одн. адамантобла/ст, у, ч.). Клітини епітелію, які виробляють емаль у коронці зуба; амелобласти, ганобласти … Український тлумачний словник
клуазонне — невідм. Перегородкова емаль … Український тлумачний словник
одонтома — и, ж. Доброякісна одонтогенна пухлина, яка виникає внаслідок порушення розвитку зуба. •• Кісто/зна одонто/ма кіста щелепи, стінка або просвіт якої містить емаль, дентин, цемент … Український тлумачний словник