емаль

емаль
-і, ж.
1) тільки одн.Непрозора склувата маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення.
2) чого, перен. Гладка, блискуча поверхня чого-небудь, що нагадує таку масу.
3) перев. мн. Художні вироби, покриті такою масою.
4) тільки одн. Тверда, блискуча речовина, якою покрита коронка зуба.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "емаль" в других словарях:

  • ЕМАЛЬ — франц. См. ЭМАЛЬ. Эмаль, франц. email, древнефранц. esmail, esmal, пров. esmaut, итал. smalto, средневеков. лат. smaltum, от нем. schmelzen, топить. Финифть. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • емаль — ЕМАЛЬ, ЕМАЛЬИРОВАТЬ См. Эмаль, Эмальировать …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • емаль — 1 іменник жіночого роду покриття виробів емаль 2 іменник жіночого роду художні вироби віживається переважно у множині емаль 3 іменник жіночого роду тканина зуба …   Орфографічний словник української мови

  • емаль — малі, ж. Св. Див. емалія …   Словник лемківскої говірки

  • глейта — емаль на кухонній металічній посуді …   Лемківський Словничок

  • емалевий — а, е. Прикм. до емаль 1). || Зробл. з емалі; покритий, прикрашений емаллю. •• Ема/леві фа/рби фарби, які при висиханні утворюють твердий глянсуватий шар, схожий на емаль …   Український тлумачний словник

  • эмаль — и, м. émail m. 1. Непрозрачная стекловидная масса, служащая для покрытия металлических предметов с целью предохранения их от окисления; глазурь для покрытия художественных изделий. БАС 1. Финифть; полива, мурава по металу; стеклянистая цветная… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • адамантобласти — ів, мн. (одн. адамантобла/ст, у, ч.). Клітини епітелію, які виробляють емаль у коронці зуба; амелобласти, ганобласти …   Український тлумачний словник

  • клуазонне — невідм. Перегородкова емаль …   Український тлумачний словник

  • одонтома — и, ж. Доброякісна одонтогенна пухлина, яка виникає внаслідок порушення розвитку зуба. •• Кісто/зна одонто/ма кіста щелепи, стінка або просвіт якої містить емаль, дентин, цемент …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»